Уряд схвалив законопроект, спрямований на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business
Уряд запустив реєстр субсидіантів
Уряд виділяє 400 млн грн на забезпечення програми «теплих кредитів», – Прем’єр-міністр
***
Уряд схвалив законопроект, спрямований на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business
Сьогодні, 14 березня, Кабінет Міністрів України схвалив законопроект Мінекономрозвитку “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційного клімату в Україні”.
Цей проект Закону України вже зареєстровано у Верховній Раді (№ 6540 від 06.06.2017). Комітет з питань економічної політики та експерти висловили деякі зауваження до законопроекту, тому Мінекономрозвитку доопрацювало його, а Кабінет Міністрів ухвалив відповідні зміни.
“Економіка України потребує капітальних інвесторів, український бізнес – полегшення умов діяльності. Саме цього ми намагаємося досягнути через зміни, які пропонує законопроект №6540. Щоб вони були максимально ефективними, ми прислухаємося до думки бізнесу, депутатів, і сподіваємося, що нову версію законопроекту комітет підтримає”, – прокоментував рішення Уряду Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України.
Проект закону №6540 пропонує скасувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
“Пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту фактично виступає податком на інвестиційну діяльність, який встановлює істотні бар’єри для бізнес-діяльності. Крім того, кошти, сплачені у якості внеску, не обов’язково йдуть на інфраструктуру, а оплата вартості приєднання до інженерних мереж сплачується замовниками окремо від пайового внеску”, – прокоментував Максим Нефьодов.
За даними рейтингу Doing Business 2017, існування пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури у будівництві в Україні (за умови будівництва промислового об’єкта) у середньому до 15,2%. За показником вартості регуляторних процедур Україна серед 185 країн світу займає 175 місце. Гірше, ніж у нас, ситуація склалася лише в Гвінеї-Бісау, на Гаїті, в Нігерії, Західному Березі та Газі, Боснії і Герцеговині, Зімбабве, Індії, Мадагаскарі та Афганістані.
Законопроект також пропонує підсилити захист прав міноритарних акціонерів шляхом встановлення обмежень та відповідальності мажоритарного акціонера за зловживання своїми правами.
У світовій практиці значна частина інвестицій здійснюється портфельними інвесторами, тобто інвесторами, які вкладають кошти у підприємства (зокрема, купуючи міноритарні пакети акцій) без наміру здійснювати управління підприємством або ж втручатися у його операційну діяльність. Перевагою портфельних інвестицій у акції є те, що вони можуть забезпечити підприємства надходженням коштів без збільшення заборгованості та необхідності сплати процентів з позикового капіталу.
Однак чинне українське законодавство у недостатній мірі забезпечує захист прав та законних інтересів міноритарних інвесторів. Нова редакція законопроекту #6540 містить положення про відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами. Також проект закону розширює коло правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю для того, щоб вони покривала більшу кількість відносин акціонерного товариства з його пов’язаними контрагентами.
Мінекономрозвитку пропонує запровадити новий механізм забезпечення виконання договірних зобов’язань – право довірчої власності.
“Часто банки не хочуть кредитувати бізнес, бо бояться, що не зможуть стягнути застави, що справи застрягнуть у судах. Ми хочемо надати інструмент, який дозволить банкам почуватися спокійно. Це довірча власність, коли право власності на конкретний об’єкт зберігається за позикодавцем. Тобто об’єкт юридично належатиме банку, поки позичальник не сплатить весь кредит”, – пояснює ініціативу Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Проект закону пропонує встановити вимогу щодо наявності вищої спеціалізованої освіти в осіб, розробляють містобудівну документацію, здійснюють архітектурне та інженерно-будівельне проектування, технічний нагляд, експертизи, обстеження та інжинірингову діяльність у будівництві. Норма зумовлена тим, що здійснення складної спеціалізованої діяльності у будівництві особами, які не мають відповідної вищої освіти, створює надмірні ризики для безпеки життя та здоров’я громадян, а також не відповідало кращим світовим практикам.
Нарешті Мінекономрозвитку ініціювало впорядкування порядку присвоєння будівельної адреси об’єкта будівництва та адреси закінченому будівництвом об’єкту. З аналізу практики присвоєння об’єктам адрес вбачається, що для присвоєння будівельної адреси об’єкта будівництва органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації вимагають в середньому 5-6 документів, а для присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна – 6-7 документів. Строк присвоєння будівельної адреси складає в середньому 10 робочих днів, а адреси об’єкту нерухомого майна – 10-18 робочих днів. Проект закону пропонує дозволити інвестору не чекати присвоєння поштової адреси місцю, на якому буде розташований майбутній завод, а вказувати в документах кадастровий номер і координати GPS.
Ухвалення цього законопроекту сприятиме спрощенню умов ведення бізнесу, покращенню інвестиційної привабливості країни, усуненню зайвих бюрократичних процедур і зменшенню рівня корупції.
***
Кабінет Міністрів України в рамках ініціативи «Чужих дітей не буває» проаналізував хід виконання закону №7277 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» і схвалив подальші кроки щодо посилення відповідальності батьків, які не сплачують аліменти своїм дітям і не беруть участь у вихованні дітей. Коментуючи ситуацію, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що батько, який «скинув на плечі матері весь клопіт з виховання дитини», має отримати відповідний соціальний статус.
«Хто він (такий батько?)? Йому треба дати статус «покидьок». Це буде нормально. Чому ні? Якщо ти не турбуєшся про свою дитину, то хто ти?», – сказав Володимир Гройсман.
За інформацією Міністерства юстиції, сьогодні в Україні понад 3 млн дітей виховуються у неповних сім’ях, а майже 600 тис. дітей не отримують жодної допомоги від одного з батьків. Саме цей показник і став свого часу мотивацією для відповідного доручення Прем’єр-міністра напрацювати необхідні законодавчі ініціативи, які могли б врегулювати ситуацію.
На початку лютого відповідний законопроект був ухвалений Верховною Радою. З того часу запрацював відкритий реєстр боржників, схвалені рішення щодо заборони боржникам на виїзд за кордон, на керування транспортними засобами, щодо відправлення боржників на виправні роботи. За перший місяць роботи закону на користь 450 тис. дітей було стягнуто 254 млн грн аліментів.
За рішенням Уряду, наступними кроками в означеній сфері стануть законодавчі зміни щодо майнових прав дитини при розділі майна подружжя та подальшого обмеження прав боржників по аліментах.
«Чужих дітей не буває. Дорогі жінки і діти, ми будемо захищати вас і ваші права. А тих, хто їх порушує, ми будемо переслідувати», – сказав Глава Уряду.
***
Мінрегіон повертає собі можливість замовляти послуги із національної стандартизації у будівництві
Урядом схвалено законопроект, який передбачає надання повноважень Мінрегіону щодо замовлення послуг із національної стандартизації у сфері будівництва та будівельних матеріалів. Відповідний законопроект «Про внесення зміни до статті 9 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» був розроблений Мінрегіоном.
«Мінрегіон повертає собі можливість бути замовником послуг із національної стандартизації у будівництві. Країна повинна мати національні стандарти, які дають можливість використання сучасних технологій та інновацій у будівництві. З липня 2016-го року Мінрегіон перестав вступати замовником послуг з розроблення стандартів за класами «Будівельні матеріали та будівництво» і «Цивільне будівництво» після прийняття змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Це у свою чергу стримує розвиток будівельної галузі та залучення інвестицій. Тепер Мінрегіон повертає ці повноваження. Для нас це нові можливості для співпраці з бізнесом, для впровадження в галузі європейських стандартів, у тому числі й сфері енергоефективності», – прокоментував урядове рішення Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
***
Уряд запустив реєстр субсидіантів
Кабінет Міністрів України затвердив Положення про єдиний державний реєстр отримувачів субсидій. Ведення реєстру покладено на Міністерство соціальної політики України. Відповідне рішення прийнято на засіданні Уряду 14 березня 2018 року.
Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій створений в Україні вперше в історії української незалежності. Доступ до реєстру буде відкритий лише для Мінсоцполітики та місцевих органів соціального захисту населення для призначення субсидій.
Реєстр субсидіантів дасть змогу ефективно контролювати кожну гривню, виділену з державного бюджету на допомогу населенню у сплаті комунальних послуг, підвищити адресність допомоги й покращити ефективність програми субсидій.
***
Кабінет Міністрів України схвалив низку рішень щодо підвищення соціального захисту людей з інвалідністю – передусім в частині забезпечення засобами реабілітації, а також запуску роботи спеціальної служби перевезення людей з особливими потребами. Ключові позиції рішень представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Він підкреслив, що кожна зміна та реформа несе наслідки, які впливають на життя громадян. «За будь-якою зміною стоять долі українців, – сказав Глава Уряду. – Сьогодні ми будемо ухвалювати рішення, які стосуються людей, яким треба більше уваги та допомоги. Ми говоримо про людей з інвалідністю. Потрібно якісно забезпечити їх ортопедичною продукцією, забезпечити перевезення людей на візках».
Глава Уряду деталізував, що рішення Уряду дозволять людям обирати засоби реабілітації – в залежності від потреб та якості, а також закупити спеціальні транспортні засоби, які будуть згодом передані на місцевий рівень для розвитку мережі спеціальної служби перевезення.
Як наголосив Володимир Гройсман, соціальний захист та підвищення соціальних стандартів життя в Україні – порядок денний роботи Уряду. «І це все має бути співставлено з ростом національної економіки», – додав Прем’єр-міністр.
***
Уряд виділяє 400 млн грн на забезпечення програми «теплих кредитів», – Прем’єр-міністр
Кабінет Міністрів України в рамках політики ефективного використання енергоресурсів виділяє 400 млн грн на реалізацію програми надання кредитів на проекти утеплення будинків. Відповідне рішення озвучив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Сьогодні ми виділяємо 400 млн грн на «теплі кредити», – сказав Глава Уряду. – Це якісна програма, добре працює, яка допомагає людям. Ми маємо підвищити якість надання послуг, а з іншого боку забезпечувати економію ресурсів», – сказав Володимир Гройсман.
Інформація Урядового порталу