Олександр Саєнко обговорив з Френсісом Фукуямою співпрацю в реформі системи державного управління
***
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сподівається, що темп співпраці Уряду й Парламенту щодо ухвалення необхідних соціально-економічних та правових рішень буде збережений, і до кінця весни урядовцям і парламентарям вдасться ухвалити напрацьований пакет змін в економіці та в контексті виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Про це Глава Уряду сказав в ефірі одного з загальнонаціональних телеканалів.
«З пакета в 35 економічних законопроектів, який ми представляли спільно з Главою Парламенту, ухвалені вже три. Окрім того ухвалені рішення з пакета щодо виконання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Непоганий результат. Будемо сподіватися, що Парламент буде й далі ухвалювати рішення, які потрібні людям», – сказав Глава Уряду.
Довідково
В лютому поточного року Глава Уряду спільно з Главою Парламенту представили пакет в 35 законопроектів направлених на вирішення п’яти основних економічних завдань – поліпшення ділового клімату, полегшення доступу до фінансування та інвестицій, заохочення інновацій, захист бізнесу, дерегуляція. Так само, у лютому Глави Уряду й Парламенту представили Дорожню карту законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2018-2019 рр. Дорожня карта також представляє собою пакет з 57 законопроектів, які стосуються таких сфер, як безпека та оборона, захист інтелектуальної власності, зняття митних перешкод та технічних бар’єрів у торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, покращення інвестиційного клімату, захист навколишнього середовища тощо.
***
Олександр Саєнко обговорив з Френсісом Фукуямою співпрацю в реформі системи державного управління
Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко домовився з професором Френсісом Фукуямою щодо співпраці у реформуванні системи державного управління України, зокрема, щодо проведення інноваційного дослідження державної служби за міжнародною методикою.
Під час відеоконференцзв’язку з Френсісом Фукуямою і представниками Центру демократії, розвитку і правовладдя Стенфордського університету сторони обговорили методологічні питання дослідження державної служби в сучасних умовах.
Це дослідження вперше відбудеться в Україні вже цього року за ініціативи Асоціації «Професійний уряд» та за підтримки Київської школи економіки. Метою проекту «Цикл зворотного зв’язку державної служби» є проведення пілотного, а потім щорічного дослідження державної служби та надання рекомендацій Уряду України щодо її постійного вдосконалення.
Опитування держслужбовців, що буде проведене в рамках проекту, спиратиметься на якісні методи аналізу, що передбачає опитування різних категорій посадовців за такими ключовими параметрами сучасної державної служби, як меритократичність, автономність, організаційні цінності та результативність. Це дозволить краще зрозуміти поточний стан державного апарату України та напрацювати конкретні рекомендації з вирішення наявних проблем і шляхів їх вирішення на державній службі. Подібні дослідження Стенфордський університет наразі проводить у Бразилії, Індії, Китаї та Південній Африці.
«Ми завжди повторюємо, що якісна держслужба – основа всіх реформ Уряду. Як людина, яка відповідає в Уряді за реалізацію реформи системи державного управління, я дуже радий готовності Стендфордського університету надати підтримку реформі. Уряд зі свого боку зробить все залежне, щоб ця співпраця мала успіх», – зазначив Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко.
Результати дослідження будуть узагальнені та представлені Кабінету Міністрів України у звіті з практичними рекомендаціями щодо удосконалення поточного стану державної служби, які сприятимуть підвищенню якості урядових рішень, спрямованих на подальше розгортання реформи державного управління в Україні.
***
Створення містобудівного кадастру України має завершитися до 2021 року. І тому нам важлива активна співпраця у цьому процесі. Місцеве самоврядування має надавати дані і створювати умови, які потім будуть використовуватися на регіональному рівні. Але важливою умовою є врахування як державних інтересів з точки зору розвитку і планування територій України, так і місцевих – інтереси громад, які хочуть розвиватися і залучати інвестиції.
Завдання зі створення Містобудівного кадастру ми маємо розглядати у контексті реформи децентралізації та регіонального розвитку, який визначається двома основними індикаторами: індекс людського розвитку та індекс конкурентоспроможності регіонів.
Про це під час стратегічної сесії в Житомирі щодо створення містобудівного кадастру в Україні заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Зі створенням Містобудівного кадастру ми досягнемо якості, публічності та оперативності прийняття управлінських рішень, покращення інвестиційного клімату, спрощення та прискорення дозвільних процедур у сфері будівництва, прозорість процесів просторового планування, проектування та будівництва. Але саме головне – нові можливості для розвитку та економічного зростання регіонів», – наголосив Геннадій Зубко.
Окремо Віце-прем’єр зупинився і на виконанні місцевих бюджетів, які на кінець 2017 року складали 19 млрд грн. «Нам важливо, щоб ці бюджети зростали і не тільки за рахунок збільшення державної підтримки. А в першу чергу – за рахунок створення додаткових інструментів, які будуть в майбутньому залучати інвестиції. І створення містобудівного кадастру є якраз одним з цих інструментів, який дозволить проаналізувати механізм ведення обліку як нерухомості, так і земельної ділянки, реєстр орендарів, межі земельних ділянок тощо. Саме впровадження кадастру дасть можливість збільшити доходи місцевих бюджетів і побудувати на місцях абсолютно справедливі умови для ведення бізнесу», – зазначив Геннадій Зубко.
Містобудівний кадастр України буде створений за рахунок державної підтримки, міжнародних партнерів, експертного середовища та місцевого самоврядування.
У свою чергу, керівник проекту Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) Матіас Брандт висловив підтримку і зауважив, що Уряд Німеччини готовий долучитися і надати допомогу у створенні містобудівного кадастру. «В країні необхідно створити систему, яка буде надавати геопросторові данні про систему кадастру, власників земельних ділянок і їх межі. Адже земля – головний актив будь-якої громади, який дозволяє в першу чергу залучати інвестиції і розвивати місцеве самоврядування», – підкреслив Матіас Брандт.
За словами, Геннадія Зубка при створенні кадастру важливими елементами є прозорість, захищеність і зменшення корупційних ризиків. «Ми маємо поставити ціль і чітко зрозуміти – чого ми хочемо від функціонування системи для кожного органу місцевого самоврядування та мешканців. І такою системою є KPI, яку необхідно врахувати в процесі створення», – розповів урядовець.
Він зауважив, що не важливо скільки людей задіяні у процес створення кадастру, кінцева ціль – збільшення доходів місцевих бюджетів, вибудувана маршрутна карта клієнта за допомогою якої він зможе оформити земельну ділянку. Наразі цей процес займає від 70 до 294 днів.
Надаємо, що місто Житомир обрано не випадково для проведення стратегічної сесії щодо створення та ведення містобудівного кадастру. Саме в Житомирі і в трьох містах України – Вінниці, Полтаві і Чернівцях впроваджується проект GIZ «Інтегровані міста України». Окрім покращення умов життя міського населення та сталого розвитку міст, проект передбачає також створення містобудівних кадастрів.
Серед учасників стратегічної сесії – фахівці Мінрегіону, представники BRDO, IDLO, GIZ, архітектори та науковці, експертні організації та представники органів місцевого самоврядування зі всієї України.
Інформація Урядового порталу