Минулого тижня, 16 березня, у конференц-залі КЗ КОР «Київська обласна лікарня №2», відбулося засідання підсумкової Колегії департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації. У заході взяв участь куратор медичної галузі, заступник голови КОДА В’ячеслав Кучер, а також керівний склад і начальники структурних підрозділів департаменту охорони здоров’я, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів області, позаштатні фахівці, керівники медичних навчальних закладів.На розвиток сільської медицини Київської області в грудні 2017 року спрямована державна субвенція в розмірі 200 541,7 тис. грн.
У межах медичної реформи Київська область створила чотири госпітальні округи. Відповідно – створені й діють госпітальні ради. Нині розробляються плани перспективного розвитку лікарень (ЛІЛ І і ІІ рівнів).
У межах реформи впроваджується автономізація закладів охорони здоров’я
Створено 10 комунальних некомерційних підприємств (КНП) Центрів ПМСД, 1 КНП ЦРЛ і 1 КНП КДЦ, решта – у стадії реорганізації.
Уже в квітні розпочинається національна кампанія з вибору сімейного лікаря: українці зможуть обрати терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів, заклади яких підключилися до електронної системи охорони здоров’я. На жаль, забезпечення медобладнанням служби первинної медико-санітарної допомоги торік було виконано лише на 40%, а автоматизованими робочими місцями – на 13-14%. Уже цього року автоматизованими робочими місцями забезпечені повністю 5 центрів ПМСД. Але низька забезпеченість медобладнанням, нестача автомобілів, маленька зарплатня та багато інших факторів жодним чином не мотивують забезпеченість кадрами. Тенденція, що спостерігається впродовж багатьох років, свідчить про збільшення вакантних ставок лікарів і середнього персоналу, особливо в закладах охорони здоров’я сільської місцевості. Так, нині – 343 вакантні ставки лікарів і 375,5 вакантної ставки середнього медперсоналу в мережі центрів ПМСД.
Без лікарів функціонує 21 амбулаторія та без середніх медичних працівників – 78 ФАПів і ФП.
Виправити ситуацію, перш за все в сільській місцевості, може стимулювання медичних працівників на місцях, що передбачатиме збільшення квоти прийому сільської молоді у вищі медичні навчальні заклади за регіональним замовленням, забезпечення належними умовами праці, житлом, введення місцевих надбавок до заробітної плати та інших стимулювальних заходів.
Реформування екстреної медичної допомоги в Київській області
Торік була створена Єдина диспетчерська служба Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Закуплено 9 автомобілів класу «В». Впроваджено GPS-навігацію. 2018 року планується ще придбання 10 санітарних автомобілів типу «В» для екстрено-медичної допомоги (ЕМД) за рахунок обласного бюджету. Так, 2017 року було відкрито 8 ППБ і 5 додаткових бригад. У першому півріччі 2018 року планується відкриття ще 3 підстанцій і 10 бригад ЕМД.
У системі ЕМД задіяно понад 2700 працівників, майже 1700 потребують забезпечення уніфікованою формою та придбання комплектів фірмового одягу (зимового та літнього зразків) для працівників екстреної медичної допомоги.
На базі обласного кардіологічного диспансеру створено та успішно функціонує телемедичний відділ, який дає можливість у цілодобовому режимі консультувати бригади екстреної медичної допомоги з ЕКГ із функцією телеметрії та 2018 року забезпечить діяльність у тестовому режимі із центрами ПМСД.
Найбільш гострими проблемами здоров’я населення області протягом останніх трьох років, за словами Алли Арешкович, є: високий рівень загальної смертності, особливо чоловіків працездатного віку; низький рівень народжуваності; від’ємний приріст населення; низька очікувана тривалість життя. За період 2015-2017 рр. спостерігається приріст населення на 0,3%. Показник смертності за останні два роки став меншим на 2,42%, однак знизився показник народжуваності на 16,2%. Середня тривалість життя в розрізі останніх трьох років коливається на рівні 70-71 року. Київщина належить до регіонів, де значна частина жителів – люди похилого віку.
Найбільше хвороб пов’язано з органами серцево-судинної системи та дихання, травмами та отруєннями, новоутвореннями.
Потрібно зазначити, що малюкова смертність в області стабільно є однією з найнижчих в Україні. Показник материнської смертності становив 0 на 100 000 народжених живими 2017 р.
Фінансування галузі охорони здоров’я
Торік збільшення бюджетних призначень становило 29%. Обсяг фінансування на одного мешканця Київської області 2017 року збільшився на 27%.
У структурі видатків на заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) витрати на заробітну плату в середньому по області становлять найбільшу цифру – 73%. Харчування – 2%, видатки на оплату комунальних послуг – 8%. Придбання медикаментів становить 9% у середньому по області.
Однак централізовані поставки МОЗ 2017 року становили 144,4 млн грн, що дало змогу забезпечити лікарськими засобами та виробами медичного призначення пацієнтів з онкологічною патологією, серцево-судинними та орфанними захворюваннями в тому числі.
Загальна сума надходжень спеціального фонду ЗОЗ 2017 року становила 588,6 млн грн, що порівняно з минулим роком – більше на 11%. Розподіл між КЗ КОР і ЗОЗ районів/міст має пропорції 37% до 63%.
Враховуючи особливості Київської області, демографічний та екологічний стани, кількість захворювань, існуючу та необхідну мережу медичних закладів, нестачу новітнього обладнання та медичних працівників, департаментом охорони здоров’я КОДА розроблена комплексна програма «Здоров’я Київщини на 2018-2020 роки».
