18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.
Ми вже детально пояснювали, що це означає та як він діятиме.
Відтепер каратимуть не лише за очевидну шкоду, а й за потенційну.
Керівник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислав Власюк розповів “Українській правді. Життя”, скільки доведеться викласти з кишені, якщо ваша дитина цькувала чи знущалася над іншою.
Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.
До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Якщо керівництво школи знатиме про булінг і не розповість поліції – його теж притягнуть до відповідальності.
Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.
ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути:
– поясненя особи, яку притягують до відповідальності,
– пояснення потерпілого та свідків,
– висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
– речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
– письмові документи,
– матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.
“Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе”, – наголошує Владислав Власюк.
До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.
Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Доказами можуть слугувати повідомлення у соцмережі.
Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.
“Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.
Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода, – нагадує Владислав Власюк.
Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення”.
