Провів чергове засідання Ставки. Командувачі доповіли про ситуацію на конкретних напрямках – на найважливіших напрямках.
На Донеччині – Бахмут, Соледар – зараз, як і раніше, найбільш гаряче, найбільш болісно. Робимо все, щоб допомогти нашим хлопцям на цьому напрямку. Нашим героям, які тримають там оборону. Кожен, хто там, заслуговує найвищої подяки!
А зараз окремо подякую прикордонникам Чопського загону, які воюють саме на Бахмутському напрямку і сьогодні «приземлили» черговий літак окупантів.
Луганщина й Харківщина – зміцнюємо наші сили. Південь – продовжуємо «мінусувати» можливості окупантів. Кордон – укріплюємо весь периметр. Чорноморська акваторія – працюємо, щоб у підсумку «Калібри» могли бути хіба що на дні.
Звичайно, обговорили подальші кроки в напрямку повної духовної незалежності України й захисту нашої держави від неформальних мереж впливу держави-терориста.
Окрема розмова на Ставці – щодо енергетики. Перебіг відновлення й захист об’єктів. Працюємо над цим постійно.
Зараз у світі завершилась – на жаль, без серйозних рішень – дискусія щодо прайс-кепів, тобто щодо обмеження експортної ціни російської нафти. Бо не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста.
Росія вже завдала колосальних збитків усім країнам світу свідомою дестабілізацією енергоринку. А світ ніяк не може наважитися на її справжнє енергетичне роззброєння. Це слабка позиція.
І лише питання часу, коли все одно доведеться застосовувати сильніші інструменти. Шкода, що цей час буде втрачений.
Логіка очевидна: якщо обмеження ціни на російську нафту – 60 доларів замість, наприклад, 30, про які говорили, зокрема, Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько 100 мільярдів доларів.
Ці гроші підуть не тільки на війну й не тільки на подальше спонсорування Росією інших, інших терористичних режимів та організацій.
Ці гроші підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень.
Провів сьогодні нараду з очільниками нашого зовнішньополітичного блоку.
Підсумували тиждень і готуємо нові заходи на грудень і січень. Дуже потужні заходи. Позиція України звучатиме, інтереси України будемо реалізовувати попри все.
І ще одне. Учора я спілкувався зі студентами університетів: Університету Сковороди в Переяславі, Києво-Могилянської академії, Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди. Три інституції з багатьох, які бережуть пам’ять про Сковороду та й бережуть саму українськість.
А сьогодні відвідав ще виставку в Українському домі в Києві «Світ Сковороди».
І це правильно, що в таких умовах, у такий рік по всій країні відбуваються заходи до 300-річчя Сковороди. Це правильно, що є сили, є енергія, щоб дбати про українське в усіх його проявах.
Бо наша перемога здобувається силою зброї й силою духу. Силою воїнів і силою народу. Силою держави й силою культури. Силою нашої єдності – нашого вміння працювати разом заради українських інтересів і вміння підтримати одне одного. Підтримати, бо ми – українці, і сили одного цього аргументу має бути нам усім достатньо.
Слава всім, хто воює за Україну!
Слава всім, хто працює заради нашої держави!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав життя за незалежність!
